Коли буде нова хвиля
“Немає жодних причин для того, щоб “Дельта” до нас не прийшла. Скоріше за все нова хвиля буде ще до кінця літа. Кількість хворих буде збільшуватись”, – робить свій прогноз Ігор Бровченко, доктор математичних наук.
Він очолює групу науковців при Національній академії наук, яка вже рік займається математичним моделюванням ковіду в Україні.
У останньому звіті групи йдеться, що попри видиме зменшення кількості нових хворих, темпи цього зменшення уповільнюються. Значить, хвороба не відступає.
“Навряд чи нова хвиля Covid-19 буде легшою, ніж було раніше, але прогнози давати рано. Хвиля може бути тяжка, а може і обійти”, – більш оптимістично дивиться на ситуацію Федір Лапій, лікар-інфекціоніст і голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики.
Але, беручи до уваги те, що рівень вакцинації в Україні не з найкращих, можна очікувати, що “Дельта” буде поширюватись в Україні, каже експерт.
Попри спад хвороби, йти вакцинуватися українців закликає МОЗ. Там новий спалах прогнозують у вересні. Хоча, можливо, це станеться і раніше, якщо поширюватися вірус буде стрімко.
“Україна в зоні ризику попри те, що у нас зараз спад. Ситуація нині спокійна, регіонів з загрозами нема. Але ми очікуємо на новий спалах”, – говорить Ігор Кузін, новий головний санітарний лікар.
Основне навантаження на систему охорони здоров’я і високу смертність експерти прогнозують у жовтні-грудні 2021 року.
“Поки що у нас є час. Липень перебудемо, може ще серпень. Бо ріст не буде відбуватися швидко. На осінь скоріш за все буде карантин. Не плануйте, що ми проскочим. Не проскочим”, – прогнозує Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC).
На думку Ігоря Бровченка з НАН, реагувати на нову хвилю треба буде набагато раніше, бо вона буде динамічнішою. Не можна вводити обмеження тоді, коли лікарні заповнені на 60% – інерція буде набагато більшою, каже він.
Звідки прийде і по кому вдарить першою?
“Скоріше за все, це будуть локальні спалахи, які можуть початися будь-де. У Європі це пов’язано з активностями молоді – дискотеки, футбол, сезон відпусток”, – говорить пан Бровченко.
За його спостереженням, як тільки у якійсь країні починає домінувати штам “Дельта”, починається помітне зростання.
Небезпека цього штаму коронавірусу полягає у тому, що він є більш заразним і майже у два рази частіше, ніж інші варіанти Covid-19, призводить до госпіталізацій.
Варіант “Дельта” наразі є у 111 країнах. У ВООЗ очікують, що незабаром він стане домінуючим штамом Covid-19.
В Україні поки що виявили чотири випадки – два у Києві і два на Закарпатті.
“Скільки у нас насправді цього штаму, 5% чи 50%, ніхто не знає, бо у нас немає масового визначення штамів”, – говорить Боровченко.
За прогнозами експерта, найгірший сценарій розвитку ситуації для України – російський.
У РФ третій день поспіль фіксують рекорди смертності від Covid-19. Щодня там виявляють по 25 тисяч хворих. Майже тисяча людей щодоби помирає від Covid-19.
Експерти пояснюють такий стрімкий спалах хвороби у Росії низьким рівнем вакцинації.
Нові спалахи хвороби є і у Європі. До Великої Британії та Португалії додалися Нідерланди, Греція, Бельгія та Франція.
За тиждень у Нідерландах добова кількість випадків захворювання зросла з 1 до 10 тисяч.
“На жаль, наразі ми на ранній стадії третьої хвилі”, — заявив гендиректор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус і закликав світ вакцинуватися ще швидше.
Для європейських країн з високими темпами вакцинації характерною рисою нового спалаху є низька госпіталізація та смертність, говорить Юрій Ганиченко, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки.
“Якщо спалах приходить в країну, де низький рівень вакцинованих, наслідки мождуть бути набагато гіршими”, – говорить експерт про Україну.
Це означає, що, якщо темпи вакцинації будуть невисокими, у нас буде більше людей у лікарнях і більше смертей.
“У Британії на “Дельту” хворіють більше молоді люди, бо люди старшого віку переважно вакциновані. Там рідким є важкий перебіг ковіду, мало госпіталізацій. Це підтвердження того, що вакцина працює”, – погоджується експерт Федір Лапій.
Тим часом у МОЗ прогнозують, що до України штам “Дельта” може прийти зі сходу та з Криму.
“У Росії велика кількість хворих, тому у нас під загрозою Харківська область, багато людей їздять з Криму до Херсону. Це регіони, які найбільше в зоні ризику”, – говорить Ігор Кузін.
Він запевняє, що влада робить все, щоб унеможливити потрапляння вірусу в Україну.
Для цього, за його словами, відстежують контакти вже виявлених випадків “Дельти”, люди, які приїздять з РФ, мають пройти тестування або піти на самоізоляцію.
Крім того, в уряді розмірковують над тим, що запровадити добровільне тестування експрес-тестами людей при перетині КПВВ з Донбасом і Кримом.
Що робити?
Але чи достатньо робить влада для того, щоб підготуватися до нової хвилі коронавірусу?
Під час спалаху Covid-19 взимку-навесні у багатьох лікарнях не вистачало місць. Були величезні проблеми з киснем. Кисневі концентратори для людей, що задихалися, шукали волонтери.
“В Україні десь з квітня почали закривати ковідні відділення. І це нормально, бо хворих стало менше. Але головне – не втратити напрацювання, щоб за потреби ми могли швидко знову розгорнути ці відділення”, – зазначила лікар-пульмонолог Світлана Гук.
Вона раніше очолювала інфекційне відділення “Київської міської клінічної лікарні №17” і знає зсередини ситуацію з ковідом у лікарнях.
“Справи з киснем у лікарнях зараз набагато кращі, ніж було минулого року”, – вважає головний санітарний лікар Ігор Кузін.
За його словами, областям нещодавно виділили додаткову субвенцію на закупівлю кисневих концентраторів. Їх має вистачати на всі ліжка у ковідних відділеннях.
Наразі у країні є 3,8 тисячі ШВЛ. Цього має вистачити на всі палати інтенсивної терапії. В деяких лікарнях облаштовують кисневі станції. У лікарнях першої хвилі є запас захисту для лікарів на три місяці, очікуються великі поставки ПЛР та експрес-тестів.
“Система спроможна витримати третю хвилю. Але одним з найефективніших заходів є вакцинація”, – говорить пан Кузін.
В Україні першою дозою вакцини від Covid-19 щеплено 2,4 млн людей, а двома – 1,3. Це лише близько 5% і 2,5% населення відповідно.
Цього тижня темпи вакцинації в Україні зросли на чверть – до 81 тисяч на добу. Проте для виконання національного плану на 2021 рік швидкість все ще має бути втричі більшою, вважають у КШЕ.
Дослідження показують, що лише 30% українців мають антитіла до ковіду. Переважна більшість отримала антитіла шляхом хвороби, а не вакцинації, говорить експерт Федір Лапій. Отже, 70% дорослих людей в Україні ще не зустрічались із ковідом
“Наше завдання – відтермінувати прихід третьої хвилі і максимально вакцинувати людей з групи ризику, аби вони менше постраждали. Перед “Дельтою”, як і перед іншими штамами ковіду, найбільш вразливими будуть люди старшого віку з супутніми хворобами, які не вакцинувалися”, – каже пан Лапій.
Він закликає українців робити щеплення. А хто вже почав, обов’язково має його закінчити.
“Від “Дельти” захищає саме дві дози вакцини, навіть для тих, хто перехворів, друга доза є безпечною і є необхідною. Зважаючи на дані, які ми маємо щодо “Дельти”, працюють саме дві дози”, – наголошує експерт.
За нинішніх темпів, вакцини в країні вистачить ще на 1 місяць.
Водночас у липні очікують на поставки ще 7 мільйонів доз – Moderna, Pfizer, AstraZeneca, Coronovac.
“Головне – переконати людей йти щепитися”, – каже пан Лапій.
Не боятися, але бути готовими
“Я – не науковець. Я – практикуючий лікар, мені байдуже, який штам коронавірусу у людини, лікування буде те ж саме. Ці штами різні, але один і той самий штам дуже по-різному себе проявляє у різних людей”, – говорить Світлана Гук.
Вона закликає українців не панікувати, а готуватися. Наприклад, знайти свого сімейного лікаря, до якого можна звернутися за потреби.
“Не варто боятися того, що вже відбулося. “Дельта” вже у нас. Тому боятися не треба, але і забувати про карантин і про ковід не варто. Є речі, з якими нам доведеться жити, а страх призводить до недолугих рішень і до стресу”.